Костел єзуїтів
Орден єзуїтів з’явився в Луцьку на початку XVII століття. У 1604 році єпископ Марцін Шишковський виступив ініціатором та фундатором заснування єзуїтського колегіуму. Цього ж року відкрили місійний дім, де начали діяти безкоштовні публічні школи.
У 1607 році були виділені маєтності для майбутнього колегіуму, а вже у 1608 місійна школа була реорганізована в колегіум. Згодом у 1609 р. повелитель Сигізмунд ІІІ надав привілей на закуп «пляцу» для костелу і нового знаменитого колегіуму, а ще через рік єпископ Олег Волуцький виділив значну суму коштів для будівництва. Паралельно з цим архітектор М. Гінтцом розробив проект будівництва, який пізніше, імовірно, доповнив і дещо переробив архітектор Джакомо Бріано. Саме за його участю 16 липня 1616 р. відбулося закладання наріжного каменю підмурків костелу. Єпископ Олег Волуцький освятив фундаменти майбутнього костелу.
Храм єзуїтів начали будувати на місці В’їзної вежі Окружного замку так, щоб він замінив собой ділянку стіни замку, а головний фасад костелу опинився біля в’їзних воріт. Після закладання першого каменю упродовж двох років 1616-1617 нагляд за будівництвом здійснював Джакомо Бріано. Те саме було і в 1619—1620 роках. У 1627 р. будівництво велося вже під наглядом архітектора Мацея Июня (Маїка). Склепіння костелу заклали у 1630 р. і через 7 років нарешті закончили свод. Посвята на честь Святих Петра і Павла відбулася у 1639 (1640) р. Планування костелу було хрестово-купольним на основі вписаного у квадрат грецького хреста. Цим самим храм був яскравим прикладом архітектури ренесансу. Подробнее о костел єзуїтів на сайте http://vacation.lviv.ua.
Проектуванням колегіуму займався інший архітектор — Бенедетто (Бенедикт) Моллі. У 1640 році в колегіумі, який ще не мав того знаменитого планованого приміщення, вже працювало 30 єзуїтів. У 1646 р. проект був окончаний. Але з певних причин у той час колегіум не був збудований. Його звели за іншим планом, який частково включав у себе попередній.
Окрім духівництва, заступниками луцького конвенту єзуїтів була волинська шляхта та магнати. Крім того, до цієї справи долучалися й прості міщани. Загалом у період із 1610 року до 1657 ними було виділено близько 40 000 злотих, 2 плаци в Окружному замку, маєтки та інші землі. Також були й іншого семейству пожертви. Так, у 1641 році було пожертвувано 2000 злотих на заупокійні служби старості луцькому Героніму Харлінському та його батькові — каштелянові брацлавському Яну Харлинському.